Наука

Чому скам’янілі фо­ра­мі­ні­фе­ри разом змінюють напрямок своїх спіралей

Quanta Magazine · 11 вер. 14:14
Дослідження Quanta Magazine розповідає про багаторічну загадку: планктонні форамініфери — одні з найпоширеніших еукаріотів на Землі — історично будували свої спіральні мушлі в одному напрямку, а потім раптово, синхронно по всіх океанах, змінювали його на протилежний, щоб пізніше повернутися назад. Явище вперше помітив швейцарський мікропалеонтолог Ганс Боллі на початку 1950-х. Нова гіпотеза, що синтезує дані про напрямок закручування за 56 мільйонів років і сучасну генетику, припускає: зміна напрямку — не адаптивна реакція на клімат, а випадковий маркер еволюційної події, що виникає в малій субпопуляції й поширюється через океани.

Чому це важливо

Мушлі форамініфер формують природний архів історії Землі, що сягає на 560 мільйонів років у минуле; за ним вчені реконструюють клімат і стан океану. Нова праця вперше об’єднує глибокочасові біостратиграфічні дані з сучасною біологією — рідкісний приклад міждисциплінарного синтезу, що дає змогу побачити, як нові ознаки поширюються через величезні популяції. Синхронна зміна напрямку спіралей, ймовірно, маркує еволюційні події, а не реакцію на клімат. Дослідження показує, як глибокочасові архіви й сучасна біологія можуть разом розкривати рідкісні еволюційні процеси.
Матеріали зібрані з офіційних джерел та опрацьовані штучним інтелектом.